МЕТА
залучення вихованців до систематичної навчально-пізнавальної діяльності; їх творчий розвиток та формування необхідних у повсякденному житті таких базових компетентностей як культура спілкування, соціальна активність, уміння працювати в колективі. Забезпечити розвиток фонематичного слуху дошкільників, удосконалення умінь і навичок усного мовлення (слухання – розуміння, говоріння), навчити дітей будувати зв’язні усні висловлювання;сформувати певне коло знань про мову і мовні уміння; забезпечити мотивацію вивчення рідної мови, елементарних набутих умінь у роботі над текстом, реченням, словом, звуками мовлення; підготовці дитини до письма. У процесі навчання рідної мови поглиблюються уявлення дітей про навколишній світ, розвивається образне і логічне мислення; здійснюється патріотичне, морально етичне, естетичне виховання дошкільнят.
ОСНОВНІ ЗАВДАННЯ
Розвивальні: Збагачувати лексичний запас дитини, розвивати звукову культуру мовлення, вдосконалювати літературне мовлення, формувати граматичну правильність мовлення, розвивати зв’язне мовлення і комунікативні уміння, уміння працювати з дитячою книжкою; розвивати інтерес до читання; емоційну й чуттєву сфери вихованців, образного мислення; творчих здібностей дітей; формувати морально-етичні уявлення і почуття.
Виховні: Виховувати прагнення висловлюватися правильно, дотримуватися культури рідної мови, мовленнєвої культури як такої особистісної якості, що відображає рівень загальної культури, мислення дитини. Сприяти формуванню власної гідності; становленню партнерських відносин; формувати сталий інтерес до української мови, бажання оволодіти нею; розвивати інтерес до національного природного колориту України.
Навчальні: Вміння адекватно та доречно користуватися мовою на практиці у конкретних ситуаціях (висловлювати свої думки, бажання, наміри, прохання тощо), використовувати для цього як мовні, так і позамовні (міміка, жести, рухи) та інтонаційні засоби виразності.
Зазначена мета й завдання роботи гуртка дозволяють реалізувати навчальну, розвивальну та виховну функції освітнього процесу. З огляду на це, пропонована програма передбачає набуття і вдосконалення мовленнєвої компетенції в ході аналізу актуальних навчальних і життєвих проблем, у розв’язанні яких вихованці бачать особистісний сенс, що зумовлює формування стійкої пізнавальної мотивації щодо вивчення мови. Дотримання принципу взаємозв’язку навчання, виховання і розвитку дає змогу подолати формальний характер мовної освіти.
ФОРМУВАННЯ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ
- Пізнавальної: оволодіння поняттями, знаннями у сфері мови й мовлення, опанування нормами української літературної мови; пізнання комплексного характеру мовних знань, універсальності людської мови як засобу спілкування в усіх сферах її вживання;
- Практичної: вдосконалення комунікативних умінь; закріплення навичок роботи зі самостійного складання розповідей різних типів;
- Творчої: набуття досвіду самостійної роботи з мовними одиницями з метою самовираження; розвиток образного мислення, його гнучкості, образності; уміння здобувати знання, формувати свою думку; розвиток уяви, творчої ініціативи; формування стійкого інтересу до мовотворчості; розвиток пізнавальної потреби та бажання творчої самореалізації;
- Соціальної: розвиток мовної культури; формування громадянської позиції; виховання поваги до праці загалом і роботи над словом зокрема; формування ціннісного ставлення до себе й інших; виховання позитивних якостей: відповідальності, самостійності, працелюбства, впевненості у власних силах, уміння працювати в колективі тощо.
МЕТОДИ І ПРИЙОМИ
Перевага надається інтерактивним та діяльнісному методам навчання.
На кожному занятті передбачається поєднання різних форм організації взаємодії діяльності: індивідуальна та колективні (фронтальна, групова, парна).
Методи реалізації завдань із розвитку мовлення дітей
Зв’язне мовлення: описова розповідь, сюжетна розповідь, розповідь з власного досвіду, дидактичні ігри спрямовані на розвиток зв’язного монологічного мовлення;
Звукова культура мовлення: промовляння чистомовок, дидактичні ігри з розвитку фонематичного слуху, дидактичні ігри для формування правильної вимови звуків, розповіді зі звуконаслідуванням, вправи для розвитку артикуляційного апарата, на розвиток мовленнєвого дихання;
Словникова робота: дидактичні ігри та вправи, відгадування загадок, ознайомлення з приказками та прислів’ями, їх заучування;
Граматика: дидактичні ігри та вправи з граматики, складання розповіді зі словами, в яких діти допускають помилки.
ПРОГНОЗОВАНИЙ РЕЗУЛЬТАТ
Звукова культура мовлення:
- Правильно вимовляє всі звуки рідної мови;
- розрізняє близькі фонеми;
- виокремлює слова з потрібним звуком із тексту;
- виокремлює перший і останній звуки;
- регулює силу голосу відповідно до ситуації;
- диференціюєпоняття “звук”, “слово”.
Зв’язне мовлення
- самостійно вступає у розмову з дітьми, дорослими, підтримує діалог;
- веде організований (стимульований) діалог на запропоновану тему, груповий діалог (бесіду);
- відповідає реченнями на запитання за змістом картини, художнього тексту;
- складає розповіді за зразком вихователя: описові, сюжетні, з опорою на наочний матеріал і без нього;
- переказує знайомі оповідання й казки.
- володіє мовленнєвим етикетом (вітання, прощання, знайомства, подяки, вибачення, прохання);
- намагається не вживати у мовленні слів-вульгаризмів, жаргонних слів, діалектів;
- розмовляє з дітьми та дорослими привітно;
- висловлює незгоду спокійним тоном.
Граматична правильність мовлення:
засвоює граматичні форми, відмінкові закінчення, хоч робить незначні граматичні помилки (чергування приголосних);
- утворює форми однини та множини;
- утворює від інших частин мови нові граматичні форми за допомогою суфіксів, префіксів;
- засвоює рід іменників, кличний відмінок як у звертанні до дітей, так і до дорослих;
- утворює наказовий спосіб дієслова;
- будує речення різного типу: прості, складносурядні зі сполучними словами, прямою мовою;
- правильно вживає відмінкові форми неозначених займенників;
- вживає у мовленні порядкові числівники й узгоджує їх з іменниками.
Словникова робота:
- вживає слова всіх частин мови;
- розрізняє і правильно вживає узагальнюючі абстрактні слова, слова,
- що означають збірні, образні вирази; складні, багатозначні слова;
- добирає синоніми й антоніми до слів;
- створює нові слова від усіх частин мови;
- користується образними виразами, фразеологічними зворотами відповідно до ситуації, а також звуконаслідувальними словами;
- намагається стежити за своїм мовленням: не вживати діалектних слів, вказівних займенників (без потреби).
Художня література
- супроводжує рухами текст літературного твору;
- розуміє мораль казки, адекватно оцінює поведінку її героїв, висловлює своє ставлення до них;
- емоційно сприймає характер твору, розуміє зміст соціально-побутових казок, та призначення книги, бережно до неї ставиться;
- розрізняє жанрові особливості прозових і віршованих творів;
- розповідає казки за змістом ілюстрацій та без них;
- бере участь в інсценуванні художніх творів.